ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Ухвалено                                                                                                                                                                                                                                                       Погоджено

педагогічною радою

вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів                                                                                                                                                                            Директор школи

Житомирської  міської ради                                                                                                                                                                                                                     І.В.Поліщук

протокол  № 8   від  28.08.2018 р.

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ВЕЧІРНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

ІІ-ІІІ ступенів

ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

НА 2018/2019 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

 

 

Освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих вечірньою загальноосвітньою школою ІІ-ІІІ ступенів  Житомирської міської  ради  для досягнення учнями знань, визначених відповідними Державними стандартами загальної середньої освіти  результатів навчання. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт освіти відповідного рівня.

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

Освітня програма ВЗОШ ЖМР розроблена відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», що набрав чинності 28 вересня 2017 року, статті 15 Закону України «Про загальну середню освіту» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2442-VI від 06.07.2010; в редакції Закону № 2145-VIII від 05.09.2017), Положення про вечірню (змінну) школу, затвердженого наказом   Міністерства освіти і науки України 04.07.2005 №397 у редакції наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.09.2011 №1093 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2011р. за № 1280/20018, постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 406 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма ВЗОШ базової середньої освіти та повної загальної середньої освіти (далі – освітня програма) окреслює  підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

 Освітня програма визначає:

– загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчальних планів;

-очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

-форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу  (далі –навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого та третього рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної  та старшої школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Варіативну складову навчального плану закладу освіти визначено самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображено в навчальному плані закладу освіти.

 

Особливості організації освітнього процесу в закладі

Основна мета діяльності ВЗОШ ЖМР, яка дає повну загальну середню освіту, полягає в створенні максимально комфортних умов для розкриття і розвитку особистісного потенціалу і самореалізації кожного учня, в наданні можливостей кожному здобувачу освіти поповнити та розвинути свої знання в найрізноманітніших сферах; у формуванні соціально адаптованої та громадсько-орієнтованої особистості, яка після закінчення школи знайде своє місце в житті, зможе створити позитивні зміни в суспільстві, допомагати людям змінювати на краще життя своєї громади

Вечірня школа – це загальноосвітній навчальний заклад II – III ступенів, що забезпечує реалізацію права громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання, на загальну середню освіту з відривом або без відриву від виробництва.

Навчання у школі  здійснюється за очною або заочною формою, а також у формі екстернату. Для організації навчання за заочною формою вечірня школа  має у своєму складі навчально-консультаційні пункти при Житомирській виправній колонії №4 (договір про співпрацю від 18.08.2016р.), Установи виконання покарань №8 м.Житомира (договір про співпрацю від 18.08.2016р.).

Порівняльна характеристика форм навчання, які використовуються у закладі

Форма навчання Організація освітнього середовища Перевірка результатів навчання (компетентностей)
Очна форма навчання Початок занять о 8.30 5-6 уроків на день; заняття проходять згідно розкладу, в який включено години інваріантної та варіативної складової Компетентності учнів перевіряться протягом освітнього процесу за допомогою проведення контрольних, практичних, лабораторних та інших видів робіт
Заочна форма навчання Учні можуть відвідувати уроки –консультації, які відбуваються згідно складеного розкладу, можуть навчатись самостійно, використовуючи підручники та інтернет-ресурси. За необхідністю, звертаються до вчителів за консультаціями. Два рази на семестр проводяться залікові тижні – учні з’являються до школи для написання залікових робіт з усіх предметів.
Елементи дистанційної форми навчання Учні навчаються самостійно, використовуючи підручники та інтернет-ресурси. За необхідністю, звертаються до вчителів за консультаціями.

(для учнів які перебувають в декретній відпустці)

Учні виконують домашні контрольні роботи (оформлюють їх згідно вимог), які відправляють на перевірку електронною поштою протягом семестру.
Екстернатна форма навчання Учні навчаються самостійно, використовуючи підручники та інтернет-ресурси. Консультації із розрахунку 15 хв на одного учня з кожного предмету за рік. Учні виконують річні контрольні роботи з усіх предметів інваріантної частини навчального плану згідно складеного розкладу.

Вечірня школа забезпечує:

  • рівні можливості для всіх учнів в отриманні якісної освіти;
  • академічну свободу учнів, право вибору форм навчання, варіативність освіти;
  • формування адаптивного освітнього середовища, що сприяє всебічному розвитку кожного учня;
  • захист від перевантажень, збереження їх фізичного і психічного здоров’я;
  • можливість поєднувати навчання з роботою;
  • можливість кожній людині, незалежно від віку, рівня освіти, поповнювати і розвивати свої знання.

Вечірня школа при установах виконання покарань створює умови для соціальної реабілітації. Учні отримують можливість в умовах школи підвищити або змінити свій статус за їх потребами та життєвими обставинами, здобути освіту та  можливість успішно адаптуватись в реальних соціально-економічних умовах в подальшому житті, будувати свою професійну кар’єру.

Навчання у вечірній школі не обмежується віком.

 

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

  • забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
  • гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
  • створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
  • формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
  • забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.

 

 

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ

НАВЧАННЯ ЗА ПРОГРАМОЮ

 

   До  вечірньої школи здобувачі освіти зараховуються на підставі особистої заяви ( для неповнолітніх – заяви батьків  або осіб,  які їх замінюють).

Для здобуття базової середньої освіти особа має  надати відповідні документи, які підтверджують певний рівень (або клас)  освіти: особова справа, табель успішності,   медичну довідку встановленого зразка, свідоцтво про народження або паспорт (оригінал і копію) тощо.

Для здобуття повної загальної середньої освіти особи мають надати оригінал та копію свідоцтва про базову загальну середню освіту та додаток до нього, оригінал та  копію свідоцтва про народження або  паспорта, медичну довідку встановленого зразка .

Особи, які не мають зазначених вище документів ( за винятком свідоцтва про народження (оригінал, копія), медичної довідки, можуть бути прийняті до будь-якого класу, крім випускного.

Особливість контингенту  вечірньої школи – неоднорідність за віком, пізнавальними інтересами, психологічними особливостями, великі прогалини в знаннях, перерви в навчанні, втрати вмінь і навичок навчальної діяльності й, крім того, постійне оновлення учнівського контингенту. Тому необхідно велику увагу приділяти встановленню міжпредметних зв’язків. Школа виконує важливу соціальну роль, допомагаючи отримати освіту багатьом підліткам із соціально незахищених, малозабезпечених, неповних сімей.

Якщо масова денна школа виховує дитину з 6-річного віку і має можливість будувати той фундамент, на якому розвиватиметься особистість, то ми маємо вже дорослих, сформованих людей. А їх, як відомо, перевиховувати набагато важче, бо вони вже здобули виховання в сім’ї, в школі чи училищі, у виробничих колективах.

Навчальні досягнення учнів школи за результатами річних оцінок в основному на початковому та середньому рівні. Незадовільне відвідування учнями  школи, відносно низька мотивація до навчання продовжує залишатися одним із проблемних  питань в освітньому процесі  закладу. Адміністрація школи вбачає кілька  причин: учні, які навчаються в  школі, мають багато прогалин у знаннях, низький рівень вимог, не вміють і не бажають працювати самостійно, більшість із них знаходять  тимчасову роботу, як правило, на нетривалий час, батьки цих учнів навчанням дітей не цікавляться, бо втратили на них вплив тощо.

 

При здійсненні діяльності школа вирішує наступні завдання:

  • Реалізація конституційного права громадян на отримання безкоштовної освіти;
  • Забезпечення високої якості загальної освіти і його відповідність до державних стандартів;
  • Створення сприятливих умов для різнобічного розвитку особистості, в тому числі задоволення потреби учнів у самоосвіті та додатковій освіті;
  • Забезпечення адекватності застосовуваних форм, методів і засобів організації освітнього процесу віковим психофізіологічним здібностям, інтересам, вимогам охорони життя і здоров’я;

Призначення школи – навчання, виховання і розвиток всіх і кожного, хто навчається, з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей, особистісних схильностей. Для цього  в школі створені сприятливі умови для розумового, морального, емоційного та фізичного розвитку кожного здобувача освіти.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу.

 

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

      Основними формами організації освітнього процесу в  вечірній школі є різні типи уроків (очна форма навчання) та групових консультацій (заочна форма навчання),  під час яких передбачено  формування компетентностей,  розвиток компетентностей, перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, мотивація до пізнання нового.

 

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Оглядова конференція (для 9-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

​     Групові консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх заняттях або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім групової консультації може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує залік. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем .

 

У закладах ІІІ ступеня формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок-«суд», урок-дискусійна група, урок з навчанням одних учнів іншими), інтегрований урок, проблемний урок, відеоурок, прес-конференція, ділова гра тощо. Також можна проводити на лекції, конференції, екскурсії, навчально-практичні заняття тощо.

При вивченні окремих предметів форми організації освітнього процесу можна уточнювати за умови дотримання вимог відповідних Державних стандартів.

​     Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

10-11 класи у 2018-2019 навчальному році будуть навчатись за очною та заочною формами навчання та універсальним профілем (рівень стандарту, універсальний профіль).

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту. Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу закладу за п’ятиденним навчальним тижнем.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу.

Навчальний план та його обґрунтування

 

Навчальні плани ІІ ступені та ІІІ ступені передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Обсяг навчального навантаження для учнів 9-х класів  – 790 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ВЗОШ ЖМР для 9-го класу на 2018/2019 навчальний рік з навчанням українською мовою (очна форма навчання)

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 790 годин/навчальний рік: для 10-11-х класів (заочна форма навчання) – 580 годин/навчальний рік.

Повноцінність базової  та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової.

 

Навчальними планами старшої школи реалізуються через  освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Години варіативної складової  (очна форма навчання) розподіляються на:

  • групові консультації.

 

 

 

  Робочий навчальний план

вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів Житомирської міської ради

на  2018-2019 навчальний рік

 

  очна форма навчання

 

Наказ МОН України від 20.04.2018 року №405, таблиця №14

Предмети Кількість годин на тиждень у класах
9
Українська мова 2
Українська  література 2
Англійська мова 2
Зарубіжна література 1,5
Історія України 1
Всесвітня історія 1
Основи правознавства 1
Художня культура 1
Алгебра 2
Геометрія 2
Біологія 1,5
Географія 1,5
Фізика 1,5
Хімія 1,5
Інформатика 1
Разом 22,5
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 0,5
Англійська мова 0,5
Всього (без урахування поділу класів на групи) 23

 

 

Директор школи                                       І.В.Поліщук

 

 

 

 

Робочий навчальний план

вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів Житомирської міської ради

для 10 класу з українською мовою навчання

Наказ МОН України від 20.04.2018 року №408, таблиця №2

 Очна форма навчання

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах
10
Українська мова 1
Українська  література 2
Зарубіжна література 1
Іноземна мова 2
Історія України 1
Всесвітня історія 1
Громадянська освіта 1
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 2
Біологія і екологія 1,5
Географія 1
Фізика і астрономія 2
Хімія 1
Вибірково-обов’язкові предмети:

Інформатика

Мистецтво

 

1

0,5

Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття  

5

Українська мова 1
Англійська мова 1
Математика 1
Географія 1
Фізика 1
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 23
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 23

Корективи у таблицю №2 наказу МОН України від 20.04.2018 року №408, внесено у відповідності до листа МОН №1/9-519 від 30.08.2018 року «Щодо освітніх програм для 10 класів з вечірньою формою здобуття освіти на 2018-2019 навчальний рік»

Директор школи                              І.В.Поліщук

 

 

Робочий навчальний план

вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів Житомирської міської ради

для 10 класу з українською мовою навчання

заочна форма навчання

консультпункти при Житомирській виправній колонії №4, Установі виконання покарань №8

 

Наказ МОН України від 20.04.2018 року №408, таблиця №2

заочна форма навчання

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах
10

(УВП №8)

10

(ЖВК №4)

Українська мова 1 1
Українська  література 2 2
Зарубіжна література 1 1
Іноземна мова 1 1
Історія України 1 1
Всесвітня історія 1 1
Громадянська освіта 1 1
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 2 2
Біологія і екологія 1 1
Географія 1 1
Фізика і астрономія 1 1
Хімія 0,5 0,5
Вибірково-обов’язкові предмети:

Інформатика

Мистецтво

 

0,5

0,5

 

0,5

0,5

Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття 2,5

 

2,5

 

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 17 17
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 17 17
Кількість обов’язкових заліків 28 28

Корективи у таблицю №2 наказу МОН України від 20.04.2018 року №408, внесено у відповідності до листа МОН №1/9-519 від 30.08.2018 року «Щодо освітніх програм для 10 класів з вечірньою формою здобуття освіти на 2018-2019 навчальний рік»

Директор школи                              І.В.Поліщук

 

 

Робочий навчальний план

вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів Житомирської міської ради

на  2018-2019 навчальний рік

очна форма навчання

наказ МОН України №406 від 20.04.2018р., таблиця 24

 

Навчальні предмети Кількість годин на  тиждень у класах
11-А 11-Б
Українська мова 1 1
Українська література 2 2
Іноземна мова (англ.) 3 3
Зарубіжна література 1 1
Математика 2 2
Інформатика 1 1
Історія України 1 1
Всесвітня історія 1 1
Громадянська освіта:

економіка

людина і світ

1 1
Біологія, екологія 1,5 1,5
Фізика, астрономія 2 2
Хімія 1 1
Художня культура 0,5 0,5
РАЗОМ 18 18
Варіативна складова (всього годин) 5 5
Курси за вибором, факультативи
Консультації 5 5
Українська мова 1 1
Українська література 1
Англійська мова 1
Людина і світ 0,5 0,5
Історія 0,5 1
Фізика 1
Біологія 1
Зарубіжна література 1 0,5
Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи) 23 23

 

Директор школи                                                      І.В.Поліщук

 

 

 

 

 

Робочий навчальний план

вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів Житомирської міської ради

на  2018-2019 навчальний рік

заочна форма навчання

консультпункт при  Житомирській виправній колонії №4

наказ МОН України №406 від 20.04.2018р., таблиця 25

 

Навчальні предмети Кількість годин на  тиждень у класах
11

(ЖВК №4)

Українська мова 1
Українська література 2
Іноземна мова 1
Зарубіжна література 1
Математика 2
Історія України 1
Всесвітня історія 1
Громадянська освіта:

економіка

1
Біологія, екологія 1
Фізика, астрономія 2
Хімія 1
Художня культура 0,5
РАЗОМ 14,5
Консультації 2,5
Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи) 17
Кількість обов’язкових заліків 28

 

 

Директор школи                                                      І.В.Поліщук

 

 

 

 

 

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
 Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
       Забезпечення  школи педагогічними кадрами
кадрове забезпечення освітньої діяльності відповідає універсальному профілю.

 

Кількісний  склад  педагогічних   працівників  школи:

Рік Усього Директор Заст.

дир. з НВР

Заст.

дир. з ВР

Пед.-

органі-

затор

Соц.

педа-гог

Практ.

психо-

лог

Вихо-

вателі

Учите-

лі

У відпустці по догляду

за дитиною

2018 18 1 0,5 1 1 16 2

Склад  педагогічних  працівників   за стажем:

 

Рік Усього До 10 років Від 11 до 20 років Від 21 до 30 років Понад 30 років
2018 18 1 6 3 8

 

Освітній рівень педпрацівників:

Рік Усього Вища педагогічна освіта Вища  технічна

освіта

Середня спеціальна освіта
2018 18 18

 

Розподіл  педпрацівників за  кваліфікаційними  категоріями:

Рік Усього Спеціаліст

 

Друга

категорія

Перша категорія Вища категорія
2018 18 1 4 13

 

Розподіл педпрацівників за кваліфікаційною категорією та званнями за фахом:

Рік Навчальний предмет Усього вчителів Кваліфікаційна  категорія Педагогічне звання
Спец. Друга Перша Вища Учитель –

методист

Старший

учитель

 2018 Українська  мова  і  література 4 1 3
Зарубіжна література 3 1 3
Математика 4 1 3
Фізика 2 2 1
Інформатика 1 1
Біологія 1 1
Географія 2 2 1
  Історія,  право 2 2 1
Англійська  мова 2 1 1
Соц.педагог 1 1
Практ.психолог 1 1

Рівень педагогічної майстерності педагогічних працівників зростає щороку. Більшість вчителів вирізняються глибокими знаннями з дидактики, загальної педагогіки, є компетентними з методики викладання предметів, в тому числі з точки зору впровадження інноваційних технологій. На це націлена сформована система методичної роботи.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України;

 

 

Перелік навчальних програм закладу
ІІ ступінь
Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України
від 07.06.2017 №804 та від 23.10.2017 №1407
Інваріантна складова
№з/п Предмет Клас Назва навчальної програми
1. Українська мова 9 Українська мова.  5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затверджені наказом МОН України

від 07.06.2017 №804)

2. Українська література 9 Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. –К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804
3. Зарубіжна література 9 Світова література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими  наказом МОН України від 07.06.2017 № 804
4. Англійська мова 9 Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. 5-9 класи. Англійська мова (Програми затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)
5. Історія України 9 Оновлена навчальна програма. 5-9 класи. «Історія України. Всесвітня історія» для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804
6. Всесвітня історія 9 Оновлена навчальна програма. 5-9 класи. «Історія України. Всесвітня історія» для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804
7. Основи правознавства 9 Навчальна програма з «Основ правознавства» для 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів,затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804
8. Математика 9 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Математика. 5–9 класи» (колектив авторів)

Наказ МОН від  07 червня 2017 року № 804

9. Інформатика 9 Програма курсу «Інформатика» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Згідно з навчальною програмою, затвердженою наказом МОН молоді спорту України від 06.06.2012 р. № 664 (з урахуванням змін, затверджених наказом МОН України від 29.05.2015 № 585)

10. Фізика 9 Навчальна програма 7– 9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)
11. Хімія 9 Навчальна програма 7-9 класи  для загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена),  затверджена наказом МОН України від 07.06.2017р.    № 804.
12. Біологія 9 Навчальна програма з біології для 6 – 9 класів

для загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена). Затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

13. Географія 9 Оновлена навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)
14. Мистецтво 9

 

 

 

 

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8–9 класи) (затверджена наказом МОН України від 07.06.2017р. № 804)

 

Перелік навчальних програм закладу
ІІІ ступінь, 10 клас
Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України
від 23.10.2017 №1407
Інваріантна складова
№п/п Предмет Клас Назва навчальної програми
        1. Українська мова

(рівень стандарту)

10 Українська мова. 10-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Рівень стандарту.
        2. Українська література

(рівень стандарту)

10 Українська література. Програма для загальноосвітніх начальних закладів 10-11 класи. Рівень стандарту (за новими навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 №1407)
        3. Зарубіжна література (рівень стандарту) 10 Програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською формою навчання. Рівень стандарту. За новими навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 №1407
        4. Англійська мова 10  Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов 10-11 класи» (лист МОН України від 03.07.2018р. №1/9-415)
        5. Історія України (рівень стандарту)

Всесвітня історія

(рівень стандарту)

10 Програми для 10-11 класів, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 14.07.2016 № 826
        6. Громадянська освіта (інтегрований курс) 10 Оновлена навчальна програма інтегрованого курсу для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена МОН України за № 1/9-503 від 20.08.2018 р.
        7. Математика (рівень стандарту) 10 Навчальна програма з математики(Алгебра і початки аналізу  та геометрія) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Затверджено наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407
        8. Біологія і екологія

(рівень стандарту)

10 Навчальна для закладів загальної середньої освіти «Біологія і екологія» 10-11 класи. Рівень стандарту. Затверджено наказом МОН України від 23.10.2017

№ 1407

        9. Географія

(рівень стандарту)

10 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія 9-11 класи. Рівень стандарту. Затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407
     10. Фізика (рівень стандарту) 10 Навчальна програма з фізики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М.). Затверджено наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407
     11. Хімія

(рівень стандарту)

10 Навчальна програма  закладів загальної середньої освіти, хімії для 10-11 класів. Рівень стандарту, затверджено наказом МОН від 23.10.2017 р. № 1407
     12. Інформатика (рівень стандарту) 10 Навчальна програма вибірково-обов’язкового предмету для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Затверджено наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407

 

 

Перелік навчальних програм закладу
ІІІ ступінь, 11 клас
Інваріантна складова

 

№п/п Предмет Клас Назва навчальної програми
        1. Українська мова

(рівень стандарту)

11 Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська мова. 10-11 класи. Рівень стандарту (зі змінами, затверженими наказом МОН України від 14.07.2016 №826)
        2. Українська література (рівень стандарту)  Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом МОН від 28.10.2010 року № 1021
        3. Зарубіжна література (рівень стандарту) 11 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 року № 826).
        4. Історія України

(рівень стандарту)

11 Навчальна програма 10-11 класи «Історія України. Всесвітня історія» для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 р. № 826
        5. Всесвітня історія

(рівень стандарту)

11 Навчальна програма. 10-11 класи. «Історія України. Всесвітня історія» для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 р. № 826
        6. Людина і світ

(рівень стандарту)

11 Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. – К.:, 2010. (затверджено МОН України, наказ від 28.10. 2010 № 1021)
        7. Інформатика (рівень стандарту) 11А Інформатика. Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. Сайт МОНУ
        8. Фізика (рівень стандарту) 11А Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика 10-11 класи. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826)
        9. Астрономія (рівень стандарту) 11 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Астрономія 11 клас. Рівень стандарту. Сайт МОНУ
     10. Біологія

(рівень стандарту)

11Б Програми з біології для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, зі змінами. (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 №826)
     11. Економіка ( рівень стандарту) 11 Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. – К, 2010.(затверджено МОН наказ від 28.10. 2010

№ 1021)

     12. Хімія (Рівень стандарту) 11-Б Програма з хімії для 10–11 класів. Рівень стандарту Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407).
     13. Художня культура

(рівень стандарту)

11 Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. – К, 2010.(затверджено МОН наказ від 28.10. 2010

№ 1021)

 

 Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ та ІІІ ступенів (затверджені наказами МОН України (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407).

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів базової та середньої школи розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та наказу МОНмолодьспорту від 13.04. 2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстрованого у Міністерстві юстиції від 11.05. 2011 року № 566/19304.

Оцінювання навчальних досягнень учнів ІІ та ІІІ ступенів здійснюється за 12­бальною шкалою.

Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І ­ початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

  • називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;
  • за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ ­ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

ІІІ ­ достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV ­ високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної ( індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

З метою підвищення мотивації учнів до навчання, формування ключових компетентностей, підвищення об’єктивності оцінювання впродовж всього періоду навчання, градації значущості балів за виконання різних видів робіт можна застосовувати рейтингову систему оцінювання.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів зі всіх дисциплін керуватися  листом МОН України від 03.07.2018 № 1/9-415.

 

В  школі  функціонує  бібліотека, як  науково-інформаційний центр з фондом літератури 6299 примірників.  В бібліотеці школи є читальна зала площею 48м².

В закладі створений комп’ютерний клас. При проведенні уроків вчителі використовують мультимедійну дошку.

 

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) плануємо відповідно графіка внутрішкільного контролю та моніторингу посеместрового балу.

 

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи методичних об’єднань, педагогічні ради та психолого-педагогічні семінари;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти запланований у планах роботи психолога та соціального педагога;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи.

При реалізації освітньої програми ВЗОШ ЖМР

Забезпечує:

-Логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах.

 

-Використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання.

 

– Роботу з учнями, які мають значні прогалини в знаннях та бажають підвищити рівень навчальних досягнень.

 

– Здійснює навчально-методичне забезпечення освітнього процесу,  зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.

– Запроваджує в освітній процес закладу освіти сучасні технології навчання: проектні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології.

Принципи реалізації освітньої програми:

-Забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності.

 

-Забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою особливих потреб;

-Створення сприятливих умов для реалізації програми  основної загальної освіти, середньої  загальної освіти з урахуванням рівня і особливостей розвитку здобувачів освіти;

– Формування загальної культури особистості того, хто навчається на основі засвоєння обов’язкового мінімуму змісту освітніх програм, що реалізуються школою;

– Створення умов для саморозвитку індивідуальних здібностей учнів, гармонійно розвиненої творчої особистості, здатної адаптуватися до мінливих умов розвитку суспільства;

-Свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми;

– особистісно орієнтований підхід до кожного учня, гуманізм, демократизм;

– Формування в учнів потреби в саморозвитку; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до навколишньої природи, Батьківщини, родини.

 Термін реалізації:

Дана освітня програма вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів Житомирської міської ради 1 розрахована на 1 рік  – 2018-2019 навчальний рік.

 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *